Штабловіце і Міколайце належали до Славковського маєтку, і жителі цих сіл працювали в Славковському дворі. Вони були зобов'язані орати і стригти овець на славківських полях 2 з половиною дні на тиждень - при цьому вони повинні були отримувати пристойну їжу і питво. Якщо один рік у Славковому дворі не було овець, які потрібно було стригти, кожен житель Штабловіце і Міколайце повинен був віддати одну гуску замість виконаної роботи.
У 1579 році Кашпар Ротнберк із Кетри та в Штабловіцах у замку Кромержиж отримав від оломоуцького єпископа Станіслава Павловського феод на фортецю, двір, пивоварню та село Штабловіце та село Мікулайовіце зі ставками, лісами та гаями.
У 1619 році лицар Їржі Ротнберк з Кетри і Дрславіце, який не був католиком, став наступним власником Штабловіце і Міколайце. Він мав 56 підданих і був зобов’язаний на прохання крайових моравських станів прислати «1 коня озброєного для оборони країни і з країни поза межами».